́Я пішов по світах, думав долю знайду.
Пощастило комусь... мо зустріну свою?
Залишив рідний край, своїх друзів, батьків.
Вже пройшов увесь світ, та чомусь не зустрів.
Залишив... де моїх є багато слідів.
Дуже бідна була - помічать не хотів.
Не солодка була мені доля своя.
А тепер зрозумів: яка є - то моя...
Як же бути їй там у скрутний такий час?
Мабуть, роки гіркі випробовують нас.
І дні ясні гірчать, щоб дізнатись... Хто ми?
Повернутися час... Мо зрадіє мені?
Роду славного є... всі ми, доньки й сини.
Бережи рідний край, і цінуй, і люби.
Богом дана земля, й пам'ятати тобі:
Щастя може цвісти лиш на рідній землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791234
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2018
автор: Надія Башинська