..тяжіє подих..спогади сумні..
..сьогодні день такий..всі згадують минуле..
..а хто..скажіть..його на мить забув??..
..літа неначе миті промайнули..
..нас вчили пам'ятати дні війни..історію..а хто її писав??..
..ми знали те..що дозволяли знати..
..лиш свідки всьому Бог та небеса..
..і як було всю правду в них спитати??
..а час минав..історія писалась..
..і розкривалися сторінки тих часів..
..які для нас таємними вважались..
..ойй..доля-доля..бракне мені слів..
..зганьбили правду..задля свого права..
..знущалися з народу задля втіх..
..так розквітала й тьмянула держава..
..так узаконювався проти людства гріх..
..аби ж то тільки та в одній країні..
..так вся земля..неначе вулик - страх..
..отруєні збагаченням..а люди..
..мов ті птахи..та на семи вітрах..
..сьогодні день такий..сумні думки турбують..
..на сході клекіт -там пече війна..
..і ветерани..що Велику прежили..
..в скорботі..в розпачі - онуків вже нема..
..душа кричить - коли ж кінець настане!!??..
..усій сволоті..що приносить біль землі..
..що так знущається і так лайнує мізки..
..коли це час прийде?? - скажіть мені..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791221
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2018
автор: LEMAN