*****
Тобі дванадцять. Час дитинства б'є.
З тобою ми прийшли погомоніти.
Ми любимо тебе таким, як є,
І це нікому вже не відмінити.
Ти - наш. Ти - рідний. ти ростеш щодня.
Чоло високе і розумні очі.
В тобі сплелася вся твоя рідня -
Батьки й діди, до пісні й праці гожі.
Це є твій рід. Ти роду свого цвіт.
Ти паросток у родоводу кроні.
Тобі радіємо уже дванадцять літ.
Ми - поряд, і живі, й потусторонні...
Цінуй летючі спалахи життя,
Хай кожна мить тобі засяє світло.
Краса ця, неповторна і свята,
Дарована тобі великим Світом.
Цінуй оте, що маєш, що знайшов,
Найбільш важливе - не купить за гроші:
Своя сім'я, і вірність, і любов,
І дружба, сину, й мудрості розкоші...
Без творчості і праці - не живем,
А без освіти - наче у неволі...
Крізь перешкоди - до мети ідем:
У цьому сенс і суть людської долі.
А підлих, ницих, сину, обминай,
Із тупістю також не сперечайся.
Життя свого будівлю закладай
З надійних каменів любові, честі, праці.
У тебе, сину, вірить давній рід:
Ти будеш гідним і змужнієш з віком,
Слабким - опора, захисток від бід...
Зростеш надійним, справжнім чоловіком.
І пам'ятай слова "народ" і "рід",
Вони надія кожної родини,
Наш паросток тоненький, гордий цвіт,
Наш неповторний, наш чудовий сину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791167
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.05.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)