ОНУКОВІ

                                       *****
Тобі  дванадцять.  Час  дитинства  б'є.
З  тобою  ми  прийшли  погомоніти.
Ми  любимо  тебе  таким,  як  є,
І  це  нікому  вже  не  відмінити.

Ти  -  наш.  Ти  -  рідний.  ти  ростеш  щодня.
Чоло  високе  і  розумні  очі.
В  тобі  сплелася  вся  твоя  рідня  -  
Батьки  й  діди,  до  пісні  й  праці  гожі.

Це  є  твій  рід.  Ти  роду  свого  цвіт.
Ти  паросток  у  родоводу  кроні.
Тобі  радіємо  уже  дванадцять  літ.
Ми  -  поряд,  і  живі,  й  потусторонні...

Цінуй  летючі  спалахи  життя,
Хай  кожна  мить  тобі  засяє  світло.
Краса  ця,  неповторна  і  свята,
Дарована  тобі  великим  Світом.

Цінуй  оте,  що  маєш,  що  знайшов,
Найбільш  важливе  -  не  купить  за  гроші:
Своя  сім'я,  і  вірність,  і  любов,
І  дружба,  сину,  й  мудрості  розкоші...

Без  творчості  і  праці  -  не  живем,
А  без  освіти  -  наче  у  неволі...
Крізь  перешкоди  -  до  мети  ідем:
У  цьому  сенс  і  суть  людської  долі.

А  підлих,  ницих,  сину,  обминай,
Із  тупістю  також  не  сперечайся.
Життя  свого  будівлю  закладай
З  надійних  каменів  любові,  честі,  праці.

У  тебе,  сину,  вірить  давній  рід:
Ти  будеш  гідним  і  змужнієш  з  віком,
Слабким  -  опора,  захисток  від  бід...
Зростеш  надійним,  справжнім  чоловіком.

І  пам'ятай  слова  "народ"  і  "рід",
Вони  надія  кожної  родини,
Наш  паросток  тоненький,  гордий  цвіт,
Наш  неповторний,  наш  чудовий  сину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791167
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.05.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)