На алеях бузковий рай,
Діамантом тут кожна квітка,
Для мене хоч хвилин назбирай --
На землі так буває зрідка.
А життя як стрімкий потік,
Що здається таким статечним,
Утрачаємо часу лік,
Розкидаєм його безпечно.
Летимо на вогонь та крил
Не шкодуємо ні на йоту,
Де знайти ще хоч трохи сил
Для майбутнього перельоту?
Може тут, серед цих бузків,
Переповнених ароматом?
Серце рай нетривкий зігрів
Мабуть в Бога такий був задум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2018
автор: Надясемена