Моя колиска - це стежина,
що до батьків моїх веде.
Моя колиска - це родина,
яка будь-де мене знайде.
Моя колиска - це бабуся,
її турбота чарівна.
Низенько до землі склонюся,
вона прекрасна й неземна.
Моя колиска - Україна,
глибокий яр, широкий степ.
Прекрасна мова солов'їна,
будь-то народна, а чи реп.
Моя колиска - рідні люди,
як павутина наш звязок.
Вона з'єднає нас усюди
і не розплутать цей клубок.
Моя колиска - промінь сонця,
що рідну землю зігріва.
Він світить радісно в віконця
і навіть в зиму зігріва.
Моя колиска - батько й мати,
старенька хата у саду.
Свою любов спішу віддати,
у них турботу віднайду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791016
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2018
автор: Лариса Василишина