Марнота

         
Бажаєш  стати,  як  той  Ю,
 Тримай  всіх  друзів  на    краю.
Порадив  Президент.
Лишень  апостоли  в  раю,
Що  входять  у  святу  сім’ю,
Достойні  на  презент.  
         А  ті  презенти  не  прості,  
         Такі    масштабні,  визначні
         Пливуть  до  їхніх  рук.  
         Хтось  енергетику  хапнув,  
       Хтось    промисловість    підгорнув.  
         Всім  іншим  перезвук.  
А  ще  ж  немало  тих  святих
Таких  пихатих  і  крутих
Влились  в  сімейну  рать.  
Десь  поселились  в  небесах
У  безконечних  чудеса.  
На  всіх,  хто  нижче,  чхать..  
         Багато  добрих,  важних  діл
         Здійснити  Президент  зумів.  
         Апефеоз,  вінець!  
         Та  ті  святі,  як  злі  щурі,  
       Крадуть  досягнення  смачні,  
         Все  зводять  нанівець
Вельмишановний,  Президент,  
Вам  краще  б  вибрати  момент
І  розігнати  шваль.,  
Пригальмувати  апетит.  
І  слава  світом  полетить
У  віковічну  даль.      
         Запам’ятається  в  віках
         Ваш  непростий  і  плідний  шлях,  
         Що  вів  у  висоту.  
         Нащадкам  Вашим  слава  й  честь,  
         Якщо  звергнете  із  небес
         Бездонну  марноту.  
           2018
         


               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790955
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2018
автор: Юрій Прозрівший