Десятки справ вирішуєм щоденно,
Нема коли на небо подивитись.
А час стає безбарвним і буденним,
І ніби вовком хижим хоче вити.
Закономірність: ранок, день і вечір,
А ніч заплющує зі смутком очі.
І ляже непомітно вік на плечі,
І щось сорока знову наскрекоче.
То безупинно час летить, так швидко.
Пізнай всю мудрість і себе, людино,
Бо в суєті спливе життя-лебідка,
То ж залиши хоча б добра зернину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790942
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)