Нарешті я навчилась фехтувати,
Та не мечем, одними лиш словами,
Одним лиш поглядом вмію тепер вбивати
Усіх людей, що звуться ворогами.
Навчилася атаки відбивати
І перша я тепер не атакую
Та почуття за маскою ховати,
Ефектом я від цього вже смакую
Життя Дуже цікава річ для мене
Я дякую за досвід і науку
Це почуття таке неоціненне,
Коли сама ведеш себе за руку,
Коли ти справді можеш захистити
Сама себе, позбутися образи,
Саме тепер я можу справді жити,
А не боятися, що хтось розіб'є вазу
Я дякую усім чудовим людям,
Які таку науку мені дали
Нехай же за спиною мене судять,
Усі потрібні іспити я склала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790933
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2018
автор: Кароліна Дар