Присмак відчаю й страху
Із Майбутнього
коктейлю
Притупляє відчуття й притискається до стелі
В прагненні дістатись зір
І потрапити у вічність
Втомлює і слух, і зір,
За собою кличе, кличе.
Краплі стигнуть на обличчі.
Мить долає згуби відстань.
Губить долі квіти відчай.
З губ зриваються зловісні знавіснілі і навмисні сльози,
швидко бігти хочеш звідси.
Хто тепер в твоій оселі
Від підлоги і до стелі?
У майбутнього коктейлю
Гіркий присмак невеселий.
Страх і відчай життя нищать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790908
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2018
автор: ABIV