У моєму місті знов цвітуть каштани,
Наче тисячі запалених свічок.
Рік за роком сивочолі ветерани
Свій у вічність неминучий роблять крок.
Їхня молодість обпалена війною,
Де життя та смерть ставали на вагу.
Пам’ятаймо наших воїнів-героїв,
Перед ними ми в довічному боргу.
Плаче небо. На очах сльозою втрати
Повертаються зі спогадів бої.
Вічно молоді солдатки і солдати
На стареньких фотографіях своїх.
Червоніє в маках українське поле,
Де лишались кров’ю скроплені сліди.
Здобувати волю знов судилась доля.
І здобудемо, як прадіди-діди.
У день Памяті залиш на мить турботи,
Запали свічу, нехай горить вона,
Щоб хвилиною мовчання та скорботи
Вшанувати всіх полеглих імена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790907
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2018
автор: Світлана Вітер