Прибрався каштановим цвітом
Наш Київ – столиця моя.
І вже пломеніє над світом
Краса білосніжна оця.
Каштани стоять величаво,
Яскраво палають вогні,
А вітер сміється лукаво,
Складає букети мені.
Каштани мої ви, каштани,
Розкішні дерева, стрункі,
Ви символом Києва стали
І ллються слова пломінкі:
"Каштани, каштани, каштани"...
Ця пісня здіймається ввись.
В серцях вона житиме з нами
Як нині живе і колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2018
автор: Ольга Калина