Я хотів, щоб дитячий сміх
Поєднав нас тоді з тобою.
Щоб любов’ю між нами ліг,
Щоб ти стала мені судьбою…
Та не сталось так… Твоя честь,
Не хотіла розрухи й болю.
Уникала ти перехресть,
Над усе ти любила волю.
А мене до цих пір болить,
Я не раз у подушку плачу.
Міг я інше життя прожить,
Та прожив, я його інакше.
Лише внуки мої тепер,
Гоять рани щодня бальзамом.
Я ж кохання свого не стер,
Та минуле лишилось шрамом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2018
автор: СЕЛЮК