***
Мені закрито небо, мій коханий.
Притих вогонь – тече життєва проза.
Дзвенить весна Та ніби й сніг не танув.
Тендітна ніч – офіра першим грозам.
Шумить, шумить…потоком пружно-свіжим,
і в струменях дощу – печаль незрима.
Невже й на небі словом серце ріжуть?
То як же ТУТ переживати зими?
Квітень 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790770
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2018
автор: Надія Позняк