Я відпустила тебе!
Давно без вороття!
Не хочу бачити очей,
І відчувати дотик рук.
Не хочу поцілунків слів кохання!
Ти ніби звук,
Тихенький мертвий звук.
Я залишаю ніби прокляті бажання!
Для мене це минуле як туман.
В якому я блукала кілька років.
А в серці, залишився той кинжал.
Який порізав так життя глибоко.
Прощаю я тебе!
Нехай моє прощення стане кара!
Карає все життя тебе добром.
А я напишу книгу про бажання.
Бажання стерти память як серпом.
Не думай ти прийти повз мої очі.
Нестворюй спроб, бо зірветься та біль.
І ненависть нависне так високо.
Що вирву серце, й вдарить в землю грім!
Прощай і не приходь!
Останніми рядками, я хочу покінчити це життя.
І з чистими своїми сторінками.
Я тихо лину в світле майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790625
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 06.05.2018
автор: LIV13