Зустрілися у сплетиві доріг.
В очах любов і смутку караван.
Ніколи не прийду на Ваш поріг.
Чужому щастю не завдам я ран.
Навряд чи ми побачимось колись,
Бо недосяжні мрійні береги.
Я Вам не напишу ніколи лист,
Хоч полум*я іще горить жаги.
І зупинитись не попрошу час,
Що сиплеться, мов друзки кришталю.
Хоча щоденно думаю про Вас.
І серце ятрить блюз мого жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790610
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)