Якщо вийти, та на цирлах, за межі чвар повсякденності,
Забути свій досвід праці заради тільки грошей,
Виявляється, що жити можна заради тільки себе,
За межами міста і, мимоволі, скаредності,
Розуміти, що пенсія – це для творчості є привілей,
Бо робиш дизайн, малюєш, пишеш вірші і есе.
І все це тільки тому,
Що хочеш ще встигнути
Зафіксувати Красу,
Адже мусиш згинути.
03.05.2018
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790404
Рубрика:
дата надходження 05.05.2018
автор: Левчишин Віктор