Безладдя в державному
секторі давнє, з1917...
Зараз теж не виняток...
Та приватне,- теж не мед...
Вiсiм годин. На будову
Сходиться люд трудовий.
Чується жвава розмова -
Вiдгук вчорашнiх подiй.
Двоє вже ладять кравчучку,
Третiй - ладна чаплiю.
Решта, зiбравшись у кучку,
Лають контору свою.
Мiсяць розрита дорога,
Дощ заливає лотки.
До больового порогу
Рiжуть нам слух матюки…
Поруч коню - мерседесу
Стайню будує ,,крутий''.
Тої будови колеса
Швидше бiжать до мети.
Розчин скрiпляє цеглини,
Булькає бiтум в котлi,-
Потом зволожену спину
Гнуть так лише на селi.
Глянь - лиш будинку громаддя
Цi роздiля полюси,-
Перший - це полюс безладдя,
Другий - це полюс краси.
Ребус? Та ні!.. ,,Крутий'' Паша
Вірну розгадку дає,-
Перша будова - то ,,наше'',
Друга ж будова - ,,моє''.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790375
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 05.05.2018
автор: Янош Бусел