Тоді коли ти в шостий клас ходила
у мене була тільки ти єдина.
Любов, моя кароока, чорнобрива
літали ми у кохання на крилах.
Дивно, що усе скінчилось,
адже ти мене любила.
Нині ми уже не щасливі.
О, як жаль що відлетів цей птах.
Казка ця уже скінчилась
сон цей уже давно пройшов.
А ти пішла від мене і не сказала прощавай.
Нині, ти не любиш мене на жаль.
А те, що було усе пройшло.
Не знали ми що кохання від нас відлетить.
І усе скінчиться в одну мить.
Життя без тебе не життя.
Ніжна любове ти моя.
А ти сказала усе скінчилось,
З тобою інша уже була.
Мені потрібна була любов, а не обман.
І тепер я уже не твоя,
Тут доля сказала свої слова
доле моя не спіши зачекай.
Любов мою від мене ти не забирай.
Болить душа, серце мліє
Жаль, що воно говорить не вміє.
Воно б сказало проте, що кохаю я тебе.
Любов не повернуть назад
юність забрала її у вишневий сад.
тут отруїв її зміїний яд.
Любов померла, юність пройшла .
Тепер усе життя моє перетворилося на кошмар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2018
автор: ОДИНОКИЙ ПЄРО