Вчать лелеки літати лелечат над селом.
Неба синь колихають вони дужим крилом.
Тато й мама, лелеки, у польоті легкі.
Лелечаточок троє... та сміливі ж які!
Цей політ незвичайний не забути мені.
Ще невміло кружляють лелечата малі.
Підбадьорюють хмари:"Вище... Вище злітай!
Спробуй зорі дістати, на крилі погойдай!"
Нам пройти шлях своєї долі треба в житті.
Чи довіритись вмієм ми своїй висоті?..
Треба мудрості вчитись у своїх нам батьків.
А вона з роду в рід... споконвіку віків.
Вчать лелеки літати лелечат над селом.
Неба синь колихають вони дужим крилом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790270
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.05.2018
автор: Надія Башинська