Я мандрую дорогами.

Я    мандрую    дорогами.

Я    мандрую    дорогами,
Зі    своїми    тривогами.
Сам    і    несу    хрест    важкий,
То    чому    же    я    такий?

Чи    вже    така    моя    доля,  
Як    і    гірка    та    неволя?
А    душа    десь    літає,
Може    щастя    шукає.

І    нема    сну,    і    покою,
Тільки    туга    за    тобою.
Мені    сум    тисне    груди,
Бо    тебе    не    забуде.

То    лише    маю    надію,
Про    яку    тільки    мрію.
Я    зустрінусь    з    тобою,
Попрощаюсь    з    журбою.

Бо    є    не    добрі    ті    люди,
Їх    так    немало    повсюди.
Вони    нас    розлучили,
Не    дай    Боже    їм    сили!

Та    і    нехай    вони    знають,
Що    мене    так,    не    зламають.
Я    ж    пішов    мандрувати,
Свою    долю    шукати.

І    як    вже    буде,    так    буде,
Я    все    погане    забуду.
Та    звернуся    до    Бога,
Пока    в    серці    тривога.

Дооможи    мені    Боже,
Хто    ще    крім    тебе    поможе?
Навчи,    в  світі    як    жити,
І    життя,    як    любити…

     08:30.21.04.2017.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790236
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 04.05.2018
автор: Михайло Онищенко