Не вірю зваженим словам
У клятві без любові,
Щоб не хміліла голова
У темряві й гріхові.
Хай серце з серцем розмовля,
Вінок пісень складає.
Душа гукне мене здаля,
Яка давно чекає.
Тоді й прийму я дар весни:
Зірницю світанкову.
Повірю в щастя, світ ясний
Та мрію веселкову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2018
автор: Дніпрянка