А дощ мені про тебе шепотів,
він за вікном зітхав, шумів,
і поливав усі доріжки,
і мокрії втікали кішки.
В сарай собаки поховались,
лиш мокрії носи зостались,
за вітром листя відлітає,
весна нове благословляє.
А світ дощем, рясним, вмивається,
і бульками калюжа покривається,
їх так багато, що струмком тече,
і край дороги все бурлить, несе.
Вже, прогримівши, віддаляється гроза,
ніч наступає свіжа і п'янка,
дощ припинився за грозою вслід,
великих крапель на деревах стрій.
Легенький дотик і летять вони,
рясним потоком вниз до матінки землі,
дощ віддалився, разом із грозою,
залишив сад з душею дощовою.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789905
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790121
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.05.2018
автор: М.С.