Наша киця-муркотуха
Тата з мамою не слуха,
Їй би тільки лиш поспати,
Попоїсти і стрибати -
То на штору, то на ліжко,
То хрущами на доріжці
Розгулялася в футбол,
Ще й забила другий гол.
«Кицю, кицю, йди до хати,
Будем казочку читати!»
…Не спішить пустунка-киця,
Їй би тільки веселиться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2018
автор: Оксана Дністран