Зацвіли в городі кучеряві вишні,
Як колись з тобою, ми гуляти вийшли.
Вишні посміхаються, цвітом осипаються.
Ну, а нам байдуже, бо любимось дуже.
Вишні похилили низько білі віти,
Хоч життя проходить, вже дорослі діти.
Серце ж пустотливо утоми не знає,
Як колись бентежить, як колись кохає.
Вишні цвіт свій білий необачно ронять,
А до мене милий, як колись приходить.
Вдивляємось ніжно в рідні карі очі,
Жаль приходиш пізно – у снах, серед ночі
02.05.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2018
автор: Валентина Рубан