[i]Коли шукаєш сенс в житті,
Відмовившись від головного,
Коли здоровий глузд у забутті,
Не хочеться вертатись до старого.
В майбутньому погашена зоря,
В якої, німб оазисом палає,
І гірко осягнути - що навкруг,
Окрім реальності - нічого більш немає…
Від дум нестерпних нудить і болить,
Вкриває холодом і спалює вогнем…
І розумію… що життя – лиш мить…
І треба жить, сьогоднішнім лиш днем…
липень 2005 рік
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790054
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.05.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч