Черновики студента . Рубаи. Перевод - перифраз

Черновики  студента  .Рубаи.  Перевод  -  перифраз

Рубаї.  Чернетки  студента
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789769
Надія  Медведовська

 1*  По  крохам  перетекает  песок.
Каждый  миг  совершает  свой  рывок.
Скачет  по  гребням  реки  бытия.
Если  разбить,  можно  остановить  рок.
1
По  крихітці  пісок  перетіка,
А  кожна  мить  протяжна,  мов  ріка.
Коли  б,  розбивши  цей  крихкий  годинник,
Спинити  час  могла  моя  рука!

--------------------------------------

2*  Если  бы  не  струились  минуты,
остановился  бы  бег  лет  утром,
наступили  все  вчера  и  завтра…
Нынче  пришла  бы  твоя  смерть,  путник?!
2
Коли  б  не  бігли  струмені  хвилин,
Коли  б  років  тяжкий  спинився  плин,
Коли  б  учора  й  завтра  всі  настали
Сьогодні  –  чи  не  зник  би  смерті  тлін?

---------------------------------------

3*  Кладу  ладони  тебе  на  чело.
В  прохладу  потекло  твоё  тепло.
Слышу  пульс  твоих  безумных  мыслей.
Но  спокойный  взгляд  сквоэь  очков  стекло.

3
Кладу  тобі  долоні  на  чоло  –  
В  їх  прохолоду  потекло  тепло.  їхню
Я  чую  пульс  думок  твоїх  шалений,
Але  спокійний  погляд  через  скло.  

------------------------------------

4*  Есть    лишь  прошлое  и  будущее.
Они  детали  игры,  будто  бы.
Ты  живёшь  мгновением,  бездумно.
Слушай…Тишина  безпробудная.

4
Минуле  і  майбутнє  –  все  збери
В  одну  споруду,  мов  деталі  гри.
Живи  в  цій  миті,  ні  про  що  не  думай.
Послухай  тишу,  сам  не  говори.  

-------------------------------------

5*  Деревья  живут  своим  каноном
и  нам  неизвестны  их  законы,
к  суетности    жизни    безразличны.
Уважаемые  благосклонно.

5
Живуть  дерева  ці  своїм  життям,
І  їх  закони  невідомі  нам.
До  метушні  безладної  байдужі,
Поважні,  мов  споріднені  вікам.

-------------------------------------

6*  Ты  не  движешься,  а  время  идёт.
Каждое  мгновение  нить  прядёт,
пока  в  пряже  не  запутаешься.
А  твой  разум  всё  ещё  счастья  ждёт.

6
Ти  не  йдеш  –  а  час  іде,
Митями  життя  пряде.
Поки  в  прядиві  чекань
Він,  заплутавшись,  впаде.  

------------------------------------

7*  Вроде  б  творю  себе  я  новый  мир,
но  снова  образ  печален  и  сир  -
в  зеркале  узнаю  своё  лицо,
Оно  усмехается,  как  сатир,

7  
Нехай  створю  я  світ  новий  собі  –  
Знов  образ  цей  приходить  у  журбі.
І  в  дзеркалі  лице  я  пізнаю
Своє,  що  не  стрічалося  тобі.

----------------------------------

8*  На  каждый  кадр  время  намоет  пласт.
Как  прочертить  границу  меж  них,  в  масть  -
между  тем,  что  случилось,  и  могло.
О,  как  тяжела  сердцу  правды  власть.

8
На  кожний  спогад  час  намив  пласти.
І  де  ж  кордон  тут  можна  провести
Між  тим,  що  мало  буть  –  і  відбулося?
Як  тяжко  серцю  правду  всю  знести!

------------------------------------

9*  Творчества  без  труда  не  бывает.
И  сила  лёгкостью  потешает.
Но,  красота,  что  ты  щедро  даришь,
выше  всех  моих  слов  воспаряет.

9  
Хай  творчості  без  праці  не  бува,
Хай  навіть  легкість  сила  здобува,
Але  краса,  що  Ти  даруєш  щедро  –  
Що  проти  неї  всі  мої  слова?

--------------------------------

10*  Играю  много  различных  ролей
и  ещё  из  запаса  взять  волен.
Это  правда  –  мир  есть  лицедейство.
Под  масками  душу  лживость  колет.

10
Щодня  ролей  з  десяток  різних  граю,
А  скільки  ще  в  запасі  я  їх  маю?
Це  правда,  світ  –  суцільне  лицедійство.
Під  масками  як  душу  відшукаю?

-------------------------------------

11*  Всякая  маска  для  глаз  обманна.
Но  всё-таки  порицать  не  стану.
Можно  ложью  согреть  человека?!
И  всегда  ли  правда  будет  манной?!

11
Чи  всяка  маска  –  для  очей  облуда?
Гудити  гру  я  все  ж  таки  не  буду.
Що  краще  –  чи  зіграть  в  житті  людину,
Чи  жить  собі  свинею  серед  бруду?

--------------------------------------

12*  Всякая  роль  –  душе  мастерская.
Светлый  идёт,  истину  играя.
Кто  в  её  суть  хоть  однажды  проник,
тот  подлости  в  себя  не  впускает.

12
Для  щирих  це  не  просто  гра  майстерна.
Усяка  роль  –  немов  душі  майстерня.  тавтологія
Хто  Гамлетом  побув  бодай  годину,
Того  в  житті  на  підлість  вже  не  зверне.

--------------------------------------

13*  Дурные  привычки  –  всё  измерять,
как  гири  они  на  тебе  висят.
Когда  захочешь  сбросить  их  с  себя,
окажется,  что  ими  в  плен  взят.

13
Погана  звичка  –  мірить  все  і  важить,
Мов  гирями,  вона  тебе  обтяжить.
Коли  ж  захочеш  скинуть  їх  додолу,
То  раптом  руки  метр  сталевий  зв’яже.

-----------------------------------------

14*  Сила  ума  -  величия  пленник.
Это  привычно  и  неизменно.
Но  ведь  она  может  и  разрушать…
Точность  и  логика  в  ней  отменны.

14
Чи  справді  сила  розуму  велична?
На  це  питання  відповідь  є  звична.
Та  не  лише  краса  в  ній,  а  й  руїна  –  
Тим  ще  страшніш,  що  точна  і  логічна.

-----------------------------------------

15*  Здравый  смысл  тоже  должен  знать  меру.
Ограничить  нужно  неверие  -
Меняются  все  представления.
Всё  же  молитва  должна  быть  с  верой.

15
Здоровий  глузд  повинен  знати  міру.
Обмежить  краще  все  ж  його,  не  віру.
Міняються  уявлення  з  роками,
Та  все    така  ж  луна  молитва  щира.

------------------------------------


16*  Не  поклоняйся  ты  букве  на  слух
Она  часть  разума.  Целое  –  дух.
Разум  может  разрушить  целое.
Самое  страшное  –  если  дух  потух.

16
Не  прихили  до  букви  слух.  
Частина  –  розум,  ціле  –  дух.
Частина  може  зрушить  ціле,
Та  може  й  гальмувати  рух.    

01  -  02.05.18  г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790001
Рубрика: Лирика
дата надходження 02.05.2018
автор: Елена*