Чи просто бути номером один
В професії, у хобі чи в змаганні?
Звичайно, ні. Даремні намагання
Потрачених життів, а не годин …
Чи зачаровувати всіх роботою клітин
Людського головного мозку?!
Так само складно за відсутності останніх,
Якщо ікона, то вже супер - джин.
У цьому шумі, десь там на ходу
Пропущено любов, вкрадено роки.
Іноді в себе, у дітей, мовчать батьки.
В кайданках кроки …
Спиняєшся колись десь на самій вершині.
Розкрито злочини, байдужі для старої голови.
Знецінилося враз усе в секунди чи хвилини …
Де ж опинився ти?
І що з отих крутих угод, сюжетів,
Випитих вин, знеславлених зірок?!
Стоїш один в кайданках на паркеті,
Куди тепер твого життя місток …
Старі учительські поради.
Багато хто і їх вже зрадив …
Бути людиною? А це ще хто така?
На голову напнули ковпака …
А потім раптом тисячі з-за рогу,
Порушивши жорстку пересторогу,
Грудьми впираючись у танкову броню,
Змінити хочуть правду на брехню …
А той в кайданках все собі регоче,
На тих мурах дивитися не хоче.
Він ж майже бог, він правив цілим світом?
…
Замість життя екран з фальшивим звітом …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789862
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.05.2018
автор: Дружня рука