Будинки і двірки з травою
Глядять у дзеркало ставка.
Верба милується собою
І гостро-вида осока.
А селезні пройшлися ставом
І розгойдали краєвид.
Їм аби щось до рота впало,
Комаха, зелень – їх овид.
Цілують хвилечки охоче
Землі замаєної борт.
Яскраво-сяйні в неба очі.
А ліс..., немов весільний торт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789802
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)