на ребро стала кожна монета
і підковами дим з димарів_
вітром заграні канули в лету
наративи сліпих кобзарів...
переважно стерильні об’єми,
легковажні, порожні слова,
калатає і світло і темінь
наче маківка мак голова_
хто читає на древній латині,
хто ламає геномні спіралі ,
трутні мляві в цупкій павутині,
черепи на загостених палях_
хижі щелепи божої ласки,
криж лапатий вріс коренем в кригу,
обміняли перевертні маски
і чекають як спасу бліцкригу_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789782
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.05.2018
автор: Ки Ба 1