*******
Спочатку була біль , він розрізняв десятки її відтінків..
Вона жила, пульсувала у кожному нерві, клітині.
То збираючись в мордуюче груддя , то кип’ятком розтікалась по тілу.
Була біль що виривала із виру небуття, і біль яка розтікалась по тілу,
і біль яка ввергала в стан відрізний від смерті.
Виття було схоже на завивання вітру....
Пуста як порожній глек пам'ять підказала ….
Опісля болю з’явились забуті всюдисущий голод та суха спрага.
Та й виглядав як кинутий мертвяк . Жодна жилка не ворушилась в
закам’янілому тілі.
Лишній раз переконуєшся – які є крихті вразливі замисли
якими вони б не були найвитонченішими коли зіштовхуються
із суровою реальністю.
(далі буде )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2018
автор: Daos2018