Неначе вчора любий то було…

Учора  цвіт  ще  рано  квітував,  
Співали  коло  нього  соло  бджоли.
Зелений  килим  вранці  білим  став,
Пелюстки  вітер  піднімав  угору.

Неначе  впала  з  дерева  фата,
Заплуталася  у  траві  зеленій.
Пливуть  хмаринки  в  небі  мов  літа,
Тікають  в  осінь  де  сумують  клени.

З  тобою  ми  зустрілись  навесні,
Коли  все  розпускалось  й  оживало.
В  коханні  тихо  признававсь  мені,
А  серце  в  ту  хвилину  душу  рвало.

Неначе  вчора  любий  то  було,
Закрию  очі  і  усмішку  бачу.
Багато  літ  з  тих  пір  уже  спливло,
Яж  відчуваю  ту  любов  гарячу...

Лебідкою  на  зустріч  полечу,
Поклич  мене  у  день  чи  серед  ночі.
І  запали  коханням  знов  свічу,
Щоб  зазирнути  у  блакитні  очі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)