сонце - то око гора чи зла термоядерна піч...
спіраллю закручені роги ввижаються жартів опріч...
долини з розливами диму, обличчя без величі сліз,
хтось третій йшов слідом за ними і в шпару між душами вліз...
розхристані ватяні хмари, по колу думки про пусте,
примар хаотичні отари, що вітер на захід несе...
одне бо з тих самих побачень, розчулені чирви мовчать,
награлись голками пробачень і здерли останню печать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789634
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2018
автор: Ки Ба 1