А час, його величність,
Біжить--не зупинити.
Невідворотну вічність
Не можна обманути.
В пітьмі душа блукає,
Чекає рідну душу:
Вона вже вирушає--
Її зустріти мусить.
--Жилося як без мене?
Чи плакала, страждала?
--Ти ж бідкалась за мене,
З небес допомагала…
З світанку і до ночі
Шукала лік в роботі.
Вже виплакала очі,
І опекла скорбота…
--Внизу десь живуть діти…
Побачити б їх з неба…
--Хто ж нам в пітьмі посвітить?
Чекати ранку треба.
--Не вмерла в нас любов —
Тож спалахнем свічками…
Побачим землю знов
Й домівку з діточками…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789616
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2018
автор: Valentyna_S