Наш Вадимчик застудився
І не зна причини.
Бідолашний вже зморився
Чхати беззупинно.
- Де взялася ця застуда? -
Питається мати.-
Лікувати тебе буду.
Хоч весна - будь в хаті!
Аж закляк малий - халепа!
Та давай проситись:
[i]- Ні, матусю! Мені треба
На сонечку грітись.
Взую чобітки зимові,
Навіть й рукавички.
Душно стане цій хворобі
Й відпаде в травичку.
Вип'ю ліки і зганяю
Швиденько до друзів.
А хвороба не спіймає,
Загубиться в лузі.[/i]
Усміхнулась щиро мати,
Обняла хлопчину:
- Може краще не знімати
Без дозволу шапчину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2018
автор: Коток Оксана