до того як остання згасне хвиля
і розіллється втома молоком,
до того як тіл вичахлих бадилля
пожне ніч гострим місячним серпом...
до того як слюда покриє очі
в яких іскристі зорі згаснуть вже,
до того як на крил роздертих клоччя
впаде образа скрученим вужем...
до перших слів, фальшивих до нестями
і перших поглядів_ наскрізних, крижаних_
пульсують на стіні дві чорні плями
і б’ються в скронях білі кажани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2018
автор: Ки Ба 1