У ріці, в воді прозорій, відзеркалюються зорі...
Низько верби нахилились, між собою шепотілись.
Прилетів знов соловейко до калини... Лиш раненько
полетить, як впадуть роси й заіскряться всі покоси.
Річка плине, не спиняє... Тут дівчину обнімає
козаченько молоденький, немов місяць той ясненький.
Вже всі зорі накупались, а вони все обнімались.
Потім десь у гаю зникли... Сині хвилі в річці стихли.
Серед трав розсипавсь сміх... Соловеєчко притих.
Спали верби... Спали гори... Розсипались сяйвом зорі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789538
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.04.2018
автор: Надія Башинська