Квітневий сніг із ароматом Рrada чи Сhanel
мене наповнив до країв, розбурхав кров, зачарував як Менестрель.
І зупинився Час, і Янгол крильми обімає...
Стою, немов в Раю, між тисяч пелюсток духмяних.
Я відчуваю смак квітучої весни,
цей вітер подих ніжності мені дарує,
сонце своїм промінням теплим пестить,
небо блакиттю годує...
Ось тут під вишнею усе здається дріб'язковим.
І день, і тиждень й рік нехай собі ідуть по колу.
Життя сюрпризами своїми хай дивує,
а я милуюся квітневим снігом ... і він мене лікує.
Стояла б вічно так - на роздоріжжі часу.
На право - щастя, на ліво - біль, невдачі.
А я залишуся тут і розірву коловорот,
нажму на паузу, візьму увесь джекпот....
...
Сховаюсь у гілкАх, немов від зливи,
між пелюсток отих стокрилих.
І розчинюся в них я майже до краплини...
Та щоб довершити усе, мені бракує лиш тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789481
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2018
автор: Moнада