Журбо, іди, іди від краю геть!
Уже весна штормить й здіймає радість!
Нектаром нам здається кожна мить,
Нехай нікого щастя більш не зрадить.
Хай в кожного прокинеться любов
До всього світу, врешті-решт — життя.
Без докучни́х обійдемось промов--
Весна оздоблює буття — і все!.
Як білобрисе марево пливе
В блакитності божественних шляхів!
Й сердечок шкарубки́х торкне сливе,
А зачарованих і поготів.
Даруймо щедро теплоту очей
Всім, хто в полоні суму, а не з нами.
Нехай тріумф весняний б’є ключем —
Й співає світу цілому осанну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789429
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.04.2018
автор: Valentyna_S