Ти знову сьогодні наснився мені,
В очах прочитала я ноти кохання,
Але, як зірок мерехтливих вогні,
Твій голос розтанув у тиші світання.
Не зможу тебе в світанковій зорі
В обійми свої із теплом загорнути,
І шепотом, ніжно сказати люблю,
І стук твого серця, як власний, відчути.
Не зможу поринути в бездну очей
І в них накупатись в любові гарячій.
Один порятунок холодних ночей -
Просити Морфея миттєвих побачень.
Від сну відриваюсь в надії на те,
Що небо, почувши молитву-прохання,
В дороги твої мою стежку вплете,
Якою мене приведе до кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: Світлана Вітер