[i]Привіт моя, неперевершена, примхлива й егоістична
муза геніальності.Чомусь саме сьогодні, ти, вбрала
одне, але саме найліпше своє шаття, з поміж усіх інших.
Воно знайдене після тривалих пошуків, на звалищі. Серед
хащ покинутих районів, нетрів, та кварталів гетто - вже
досить довгий час припадало пилом, у твоєму гардеробі.
Це була сама вдала, твоя спроба, здивувати мене.
Оскільки створена й зорієнтована тобою
можливість, під впливом очікування нашого оточення - була
відокремлена, чіткою оцінкою позиції й розуміння. Власної
вишуканості та граційної самобутності. Тобі вдалося
поєднати в собі елементи природної гармонії та оригінальності.
Власноруч створеного щоденного, але
прискіпливо до найменших дрібниць, продуманого образу.
Чи знаєш, що твоя спроможність повсякчас дивувати,
своєю вродою ніколи - не залишить, мене у стані спокою
рівноваги та байдужості? Оскільки твоя зовнішність поєднана
з особливим смаком та стилем, одвічно слугує взірцем.
Для сприйняття різноманітних контрастів, грайливих барв
численних відтінків свободи та любові. І навіть твоя здатність
враховувати кожну мимовільну концепцію, слідкуючи за
тенденціями сучасної моди, здається майже не вибаглива.
Оскільки ти занадто сповнена цілковитого протистояння, від усіх
відомих мені форматів конфлікту - сплетіння наголосу та знаку
оклику. Які ти, начебто й помічала раніше, але вперто
не бажала сприймати між, розтавлених мною ком і крапок.
Так само відбувається щодо, висловлених кимось поглядів,
стосовно тебе. Всіх вагомих для інших значень, нормативів
і функцій суспільної моралі та загальної думки. Яку ти,
остаточно відділила від власних міркувань - проголошенням
суверенітету з правами на вето. Це твій, вдало зроблений
акцент на власну унікальність та особисту незалежність.
Сторонню та захищену від усіх посягань і поглядів решти
натовпу. Приречену на пошуки засобів виділення, із численої
сірої маси. Попри все це, ти - ніколи не намагалася зважити всі
не втіленні в часі прагнення і зроблені заради тебе вчинки.
Сповнені відвертих рішеннь, лише на мить затримати твою
увагу на усіх можливих варіаціях, розвитку наших стосунків.
Коли в кожнім із задумів є намагання спіймати
за хвіст сяйво - твоєї посмішки. Переконвертованного та
переадресованного щастя, в момент твого доторку.
На межі перетину кордонів, всіх можливих кутів наших
істотно різностороніх поглядів. Які стікають в хвилі
імпульсивно створюючи статику любові. Руйнуючи
зведенні нашим оточенням мури та стіни й спроектовані
шаблони. Зведені в надлишку тіні мороку в рисах
пролеглої буденності. Щоразу коли ти, навмисно волієш
використати тривалість замкнених циклів, зворотів
й повтореннях слів - жваво розповідаючи, про причин(н)и
та наслідки подій, які дивним чином трапилися із тобою,
минулого вечора. Повз всі існуючі навіть й якщо - ти
незмінно лишаєш мене, у відчиненій аудиторії прихильних
до тебе, слухачів. Часом скерована цікавістю розпитуєш
про найбільш таємне та інтимне. Лишаючи відкритими
запитання про усі стислі та суперечливі перекази, моїх
не занотованих історій. І наразі після швидкого переліку
виданих тобі, чеків та квитанцій - робиш перерахунок на
значимість обставин. Свідомо намагаючись взяти
наполегливу участь в експлуатації, поєднання окремих
випадків та особистостей. Талановито розчиняючи,
поміж обіцянок шаленого драйву, свою відвертість.
Коли квапишся рухома інстинктивним прагненням стати
головною спокусою, мого сьогодення. Щоб взяти в
полон, без жодного вияву спротиву. Порушуючи всі наші
пакти рішень, умовних домовленостей. Змінюючи
всі напрямки, розрахованих навантаженнь та послідовностей...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: Валерій Кець