[color="#0dff00"][b]Зелені очі, від сліз, вицвітають,
Стають безбарвні, байдужі, сумні,
Зелені очі ласки не знають,
Тому й страждають вдалині…
Вони б сіяли, як діаманти,
Стелились вірші із під пера,
Втомилась дуже, бо всім - байдуже,
Любов - не цінність для всіх, а гра.
Зелені очі вірять у диво,
Що буде радість - і на їх вік,
Взаємність буде у нас щаслива
А поруч коханий такий чоловік…
2007рік[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788760
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч