Дівчѝнку маленьку в любистку купали,
аби була гарна і хлопці кохали.
На купіль до себе весь рід закликала,
щоби пораділи — усіх поєднала.
Злетілись нараз прабабусі, дідусі
стежинами предків, незнаними досі.
Розчулились дуже, втішались, раділи,
побавити миле дівчатко хотіли.
Дарунки в водичку покласти звеліли:
блакитний барвінок, щоб очки зоріли;
рожеву троянду, щоб щічки малечі
здоров'ям пашіли і щастям до речі;
і маківку цілу, щоб бу́ла вродлива,
привітна і лагідна — не вередлива.
Ось біла фіалка за скромність в одвіті,
цвіт персика спокій дає й довголіття.
Ще щіпка меліси і чистотілу,
щоб милу дитинку батьки розуміли.
Духмяних конвалій просили додати,
щоб радістю весни могли уквітчати.
Для серця дівочого — квіти любові:
мімоза жовтенька, бутони бузкові
та квіточку мальви, щоб рід пам'ятала,
природу любила, батьків поважала.
Пелюстки від соняха жовтогарячі,
аби йшла за світлом і в справах удачі.
А ще білий мак і ромашку духмяну
для мирного неба над дітлахами.
04.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788755
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2018
автор: Таня Світла