Наш корабель давно вже протікає,
Глибокі почуття на мілині,
Любов'ю грались ми необережно,
Тому тепер розходяться шляхи!
Ми хизувались юністю своєю,
Без каяття робили помилки,
Не знали ми ,що випадкових зустрічей немає
Й кохання треба берегти!
Вже зрілість завітала на поріг,
Глибоке каяття прорізало чоло,
Та пізно вже кохання рятувати,
Давно його уже нема!
Без дозволу самотність підкрадеться,
І ,як страшна хвороба,все тіло обплете!
Наш корабель з тобою навіки потонув,
Чи доля подарує шанс,
Щоб збудувать новий?.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788611
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 22.04.2018
автор: Зозуленька