Ми інколи живемо бездумно,
Неначе запаслися вічністю.
І поводимось нерозважливо,
Вражаєм своєю безпечністю.
А для когось закінчились весни,
Для них сонце погасло навіки.
Хтось через когось нині нещасний--
І від болю не знаходить ліків.
Тож живімо щодень, як востаннє,
Не шкодуймо гарних слів для людей.
Може, завтра для всіх не настане--
Й важко нестерпно тоді нам буде.
Буває, живемо легкодухо,
Мовби наше життя безкінечне.
Ми не чуймо чужу біду глухо:
Як довкіл глухота-- жити лячно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788585
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2018
автор: Valentyna_S