[color="#1e62f5"]О, весно мила, юнко легкокрила,
Нарешті ти з'явилась, ти прийшла!
Усі незгоди, холоди здолала,
Розбурхана природа ожила.
Бруньки бубнявії враз розбухають,
До сонця пнеться жилаве гілля.
Ходою легко по землі ступаєш.
Твій розмах крил он бачу вже здаля.
Берізки жовті коси розпускають,
А верби по коліна у воді.
Річки розлиті землю напувають,
Ідуть у ріст стебельця молоді.
Розбудить ліс ось музика пташина,
Серця наповнить пісня чарівна.
Луги квітчасту розіпнуть хустину,
Красу цю хочу спити я до дна.
Моя Весна, зеленоока вродо,
Хвилюєш душу, аж нуртує кров.
Тобі до ніг поклала я свободу,
Щоб крізь життя нести святу любов.[/color]
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTmy_98xTWlbuqx981dzXBYi0BASBTRxJ_mjBvi2nRkUe5TNWs4[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2018
автор: Ніна-Марія