Стоять абрикоси замріяні,
В своїм білопінному цвіті.
З вітрами в обнімку і з мріями,
Що кращих нема в цілім світі.
Пелюсточки щиро всміхаються,
Летять до них бджоли і оси.
Зі мною тихенько вітаються.
І цвіт осипають на коси.
Вітрами вони обціловані,
Жартують із ним і пустують.
Стоять вони мов намальовані
Красою своєю дивують.
Цвітуть абрикоси, пишаються,
Немовби ідуть до вінця.
У вальсі веснянім кружляються
Й красі цій - немає кінця
22.04.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788564
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.04.2018
автор: Валентина Рубан