Йдучи під дощем життя відчуваю.
Душа розквітає, і все навкруги.
Сірі фарби змиває,новий світ відкриває.
Безкрайнє небо,сльозу проливає.
Зупинивсь на хвилинку.
Озирнувсь навкруги, нікого не має.
Пора,й мені наче йти.
А серце тримає,у цій тишині.
Деякі думи, говорять мені.
Наче нічого в цьому дощі.
А серце шепоче десь в глибині.
Життя плине швидко, моменти ціни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788563
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2018
автор: Roma Nosenko