А ти не плач, до першого тепла,
А ти не плач, до першого проміння,
Ніким лишилась і ніким була,
Ставати тінню це твоє уміння.
А ти ступай ногами крок по склу,
З розбитим серцем, ледве чутний подих,
Тебе смішну, довірливу малу,
Вже не злякає болю тихий дотик.
Ти не гаси те світло у собі,
Не закривай душі, хай вогник сяє,
Там в шумнім світі, в гомоні, в юрбі,
Хтось особливий погляд твій впізнає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2018
автор: Svetastik