Так він біжить по зволоженій росою отаві
навперейми сліпучому блиску зерняти
Заливається метеликами на її невинні підніжки
Продає білий сніг за гратіс.
Пробуючи ще раз знайти у зелені її тактильні ліміти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2018
автор: Беззіменна мураха