Проходячи мимо.
Серце тривожиш.
Погляд глибокий.
З розуму зводить.
Злетів би у небо,а крила не маю.
Назвати коханням?
Признатись тобі?
Лиш одне непокоїть мій ум.
Купа навязливих дум.
Ти лебідь прекрасний, я сива пташина.
Ти птиця високих широт.
Моя висота по хмари злітаю.
Вище неможу сили не маю.
Дивлюся на тебе і уявляю.
Хочаб доторкнутись, твоєї краси.
Лиш уявляю.
Я наче те, гадке каченя.
Сиджу, спостерігаю.
Завести розмову навіть й на думці не маю.
На крок підійти не дозволяю.
Лебідь красивий а дзьоба то має.
Дзьобом не ранить то ранить словами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2018
автор: Roma Nosenko